злодій

злодій
-я, ч.
1) Той, хто вчиняє злодійство. || Про звірів, птахів, що крадуть їстівне.
2) Зрадник, злочинець.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Нужна курсовая?

Смотреть что такое "злодій" в других словарях:

  • злодіюга — злодію/ка, и, ч. і ж., розм. Те саме, що злодюга …   Український тлумачний словник

  • злодійкуватий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • злодійкуватість — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • злодійкувато — прислівник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • злодійство — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • злодійський — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • злодійчук — іменник чоловічого роду, істота розм …   Орфографічний словник української мови

  • злодійщина — іменник жіночого роду розм …   Орфографічний словник української мови

  • злодіювати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • злодіюга — іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм …   Орфографічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»