- злодій
- -я, ч.1) Той, хто вчиняє злодійство. || Про звірів, птахів, що крадуть їстівне.2) Зрадник, злочинець.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
злодій
Смотреть что такое "злодій" в других словарях:
злодіюга — злодію/ка, и, ч. і ж., розм. Те саме, що злодюга … Український тлумачний словник
злодійкуватий — прикметник … Орфографічний словник української мови
злодійкуватість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
злодійкувато — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
злодійство — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
злодійський — прикметник … Орфографічний словник української мови
злодійчук — іменник чоловічого роду, істота розм … Орфографічний словник української мови
злодійщина — іменник жіночого роду розм … Орфографічний словник української мови
злодіювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
злодіюга — іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм … Орфографічний словник української мови
